загрузка...

Лабораторна робота № 4

Тема: Пагін, листок — вегетативні органи

Пагін. Визначення поняття та функції пагона. Будова бруньки. Класифікація бруньок за будовою, призначенням, місцерозміщенням. Листорозміщення. Видозміни наземних пагонів та їх частини — ко­лючки, вусики, бульби, філокладії, ловильні апарати. Видозміни підземних пагонів — кореневища, бульби, цибулини.

Листок, його будова і функції. Фотосинтез. Частини листка, жилкування. Різноманітність листків. Листки прості і складні, їх класифікація. Закономірності розміщення листків. Вплив екологіч­них факторів на будову листків різних рослин. Тривалість життя листків, листопад.

 

Література

Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основами экологии. — М.: Про­свещение, 1979.

Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології — К.: Вища школа, 1994.

Терехин З.С. и др. От цветка до семени. — М.: Знание, 1969.

Стеблянко МІ., Гончарова КД, Закорко Н.Г. Ботаніка. — К: Вища школа, 1995.

Тахтаджан А.П. Жизнь растений в 6 том. — М.: Просвещение, 1982.

 

Методичні вказівки

При вивченні цієї теми слід з'ясувати визначення пагона, листка, знати функції листка, тривалість життя, вміти пояснити явище лис­топаду та умови, що спричиняють ці явища.

Потрібно звернути увагу на розмір листків, формацію та гетеро­філію, вміти навести приклади.

Вивчаючи морфологію листка, слід звернути увагу на його скла­дові частини, на відмінність між простим і складним листком, особ­ливості будови листків злакових. Зібрані та засушені листки вико­ристати для складання морфологічного гербарію в порядку їх вивчення. Листки вивчають:

За способом прикріплення — сидячі (льон), черешкові (бере­за), черешкові з прилистками (конюшина), стеблообгортні (осот жовтий), піхвові (пшениці).

За формою основи — серцеподібні (липа), ромбічні (осокір), стрілоподібні (стрілолист), списоподібні (щавель малий), нерівнобокі (бегонія, в'яз).

За формою краю — цілокраї (бузок), зубчасті (кропива жал­ка), пильчасті (кропива дводомна), виїмчасті (блекота), городчасті (розхідник).

За жилкуванням — паралельні (злаки), пальцеподібносітчасті (клен), перистосітчасті (яблуня, груша), дугові (подорожник, конва­лія), дихотомічне (гінкго).

За формою листкової пластинки:

а)         прості листки з суцільними пластинками — лілійні (осока), лілійні з піхвою (злаки); ланцетні (верба); голчасті (сосна); мечо- подібні (ірис); яйцеподібні (подорожник); овальні (осика); оберне- нояйцеподібні (вільха); серцеподібні (липа); ниркоподібні (калюж- ниця); щитоподібні (настурція); ліроподібні (свиріпа, чистотіл);

б)         прості лопатеві листки — перистолопатеві (дуб), пальчастоло- патеві (клен);

в)         прості роздільні листки — перистороздільні (кульбаба), паль- частороздільні (рецина);

г)         прості розсічені листки — перисторозсічені (валеріана), пери- сторозсічені ліроподібні (редька), переривчасто перисторозсічені (жовтець їдкий, сокирки, герань), подвійно перисторозсічені (полинь).

Знання морфології листка потрібне при розпізнаванні та визна­ченні рослин. Вивчаючи анатомічну будову листка, треба звернути увагу на особливості будови листків злаків та хвої.

Вивчаючи морфологію пагона, розберіться в його складових час­тинах, типах бруньок, їх значенні. Зверніть увагу на ріст, розвиток із бруньки, на відмінності ростового і плодового пагонів, їх розміщення.

 

Мета. Вивчити пагін, листок та їх відозміни.

 

Засоби навчання: мікроскопи, мікропрепарат листка камелії, морфологічний гербарій листків, живі гербарні екземпляри гілок ялини, липи, гіркого каштана, яблуні. Гербарний, колекційний та живий матеріал, який ілюструє метаморфози пагона.

Інформаційний матеріал

Пагоном називають стебло з розміщеними на ньому листками і бруньками. Розрізняють частини пагона при проростанні із насіни­ни і частини пагона, що розвиваються з бруньки.

Частини пагона, що розвиваються із насіння: підсім'ядолне колі­но (гіпокотиль) — частина пагона між коренем і сім'ядолями; сім'я­долі — зародкові листочки, часто виконують функцію листків до появи справжніх листків; надсім'ядольне коліно (епікотиль) — час­тина пагона між сім'ядолями і справжніми листками; перші справжні листки; верхівкова брунька.

Частини пагона, що розвиваються з бруньки: вузол — місце роз­витку і прикріплення листка до стебла; міжвузля — відстань між двома вузлами; пазуха листка — кут між стеблом і листком, який відходить від стебла; листковий рубець — слід на стеблі від опалого листка (характерний для кожного виду); листкові сліди — залишки провідних пучків, які видно на листковому рубці.

Залежно від величини міжвузля розрізняють видовжений та вко­рочений пагони.

Внутрішня будова листка тісно пов'язана з функціями, які він виконує, і умовами оточуючого середовища. За анатомічною будовою всі листки покритонасінних рослин можна поділити на дві групи:

Листки дорзовертральної будови (двохсторонні) при горизон­тальній орієнтації листкової пластинки в просторі;

Листки ізолатеральної будови (односторонні) при вертикальній орієнтації листкової пластинки в просторі.

Дорзовертральним називається листок, мезофіл якого складається з двох типів тканини — стовбчастої (палісадної) та губчастої парен­хіми. Дорзовертральні листки характерні для дводольних рослин.

Ізолатеральним називається листок, мезофіл якого представле­ний одним видом тканини — губчастою паренхімою. Ізолатеральні листки характерні для однодольних рослин.

Особливості будови хвої. Хвоя — голчастий листок хвойних де­рев. Багато хвойних не скидають листки восени, як листопадні рос­лини. Це пов'язано з особливостями будови хвої:

клітини епідермосу дрібні, з дуже товстими оболонками;

епідерміс вкритий товстим шаром кутикули;

продихи глибоко занурені в мезофіл, розміщені в заглиблен­нях, заповнених зернами воску;

під епідермісом розміщений шар клітин з товстими оболонка­ми — гіподерма;

мезофіл представлений клітинами і складчастими оболонка­ми (складчаста паренхіма), вона пронизана смоляними ходами. Крім сосни, складчастий мезофіл зустрічається у ялини, кедра.

Листопад. Рослини поділяють на вічнозелені і листопадні. Вза­галі вічнозелених листків не буває. Рослини вважаються вічнозеле­ними тому, що одні листки у них опадають, інші з'являються, тобто опадають неодноразово (хвойні). У листопадних багаторічних рос­лин з настанням несприятливого сезону (коли фотосинтез, забезпе­чення водою, теплом утруднюються) листки старіють, стають балас­том і опадають. Це старіння зумовлюється відкладанням великої кількості мінеральних речовин у клітинах листків, тому скидання листя має для рослин і оздоровче значення.

Осінні листки жовтіють внаслідок руйнування хлорофілу і три­валішого зберігання інших пігментів. Листки відмирають завдяки утворенню відокремлювального шару, який перерізає через пучок при його основі. Внаслідок цього листок опадає.

 

ЗАВДАННЯ 1

Розглянути постійний препарат анатомічної будови дорзовертраль-ного листка лимона на поперечному зрізі. Зверху і знизу листок по­критий епідермісом. Верхній епідерміс представлений одним шаром живих клітин, які щільно прилягають одна до одної, мають потовщен­ня зовнішньої частини оболонки, покриті кутикулою, не мають про-дихів та хлоропластів. Клітини нижнього епідермісу менш кутинізо-вані, містять продихи, які регулюють газообмін та транспірацію.

Між верхнім та нижнім епідермісом розміщено м'якоть листка — мезофіл. Він поділяється на стовбурову та губчасту паренхіми. Сто­вбурова паренхіма прилягає до верхнього епідермісу, її клітини ви­тягнуті в довжину, щільно прилягають, багаті на хлоропласти, в яких інтенсивно проходить процес фотосинтезу. Під клітинами палісад­ної паренхіми розміщено збірні клітини, до яких відпливають про­дукти асиміляції і які безпосередньо зв'язані з флоемою судинно-волокнистих пучків.

Нижня частина мезофілу представлена губчастою паренхімою. її клітини округлі, рихло розміщені, тому що між ними багато міжклітинних просторів, і містять велику кількість хлоропластів. Вони фотосинтезують, але основна їх функція — газообмін і транс­пірація.

Мезофіл листка пронизаний судинно-волокнистими пучками, або жилками. Центральна жилка листка представлена колотеральним закритим судинно-волокнистим пучком. Флоема пучка обернена до нижнього епідермісу а ксилема — до верхнього. Зовні пучок має обкладинку з механічних тканин — коленхіми та склеренхіми. Фло­ема пучка складається з ситоподібних трубок з клітинами — супут­ницями та луб'яної паренхіми, а ксилема — з судин, деревної парен­хіми та деревних волокон.

Зробити малюнок, позначити всі тканини.

 

ЗАВДАННЯ 2

Розглянути готовий препарат поперечного зрізу ізолатерального листка кукурудзи. Зверху і знизу листок покритий епідермісом. Клітини епідермісу кутинізовані, продихи розміщені в однаковій кількості як у верхньому, так і в нижньому епідермісі. У верхньому епідермісі є ще й моторні або шарнірні клітини, розміщені групами по 4-5. Вони здійснюють скручування листкової пластинки в жарку погоду, тим самим зменшуючи випаровування.

Між верхнім і нижнім епідермісом розміщений мезофіл, який складається з клітин хлоренхіми, паренхімних, живих, округлих, рихлорозміщених з хлоропластами. Мезофіл пронизаний колатераль­ними закритими судинно-волокнистими пучками. Хлоренхіма біля пучків розміщена щільніше і в основному виконує функцію фото­синтезу, а до продихів хлоренхіма розрихлюється і основна її функ­ція газообмін та транспірація. Кожний судинно-волокнистий пучок оточений кільцем обкладових (збірних) клітин. Бічні жилки мілкі. До їх складу входять лише провідні тканини, ксилема в яких розви­нена краще ніж флоема.

Центральна жилка не відрізняється за будовою від судинно-во­локнистих пучків стебла. Це колатеральний закритий судинно-во­локнистий пучок, повернений ксилемою до верхнього епідерміса. До складу ксилеми входять кільчасті, спіральні, пористі судини, деревні волокна та деревна паренхіма, а до складу флоеми — ситоподібні трубки з клітинами-супутницями. Пучок зверху та знизу оточений клітинами механічної тканини — склеренхіми.

ЗАВДАННЯ 3

Вивчити основні типи галуження пагона, замалювати схеми га­луження: моноподільного, симподіального, дихотомічного (мал. 18).

ЗАВДАННЯ 4

Вивчити будову різних рослин.

Зробити малюнок зовнішнього вигляду вегетативних і квіткових бруньок, розміщення їх на рослинах і будову на поздовжньому зрізі (мал. 19).

 

ЗАВДАННЯ 5

Розглянути і вивчити поперечний зріз листка камелії при не­значному й великому збільшенні мікроскопа, замалювати ділянку зрізу з центральною жилкою. На малюнку позначити верхній епі­дерміс, стовбурову і губчасту паренхіми, нижню епідерму з продиха-ми (мал. 20).

 

ЗАВДАННЯ 6

Вивчити морфологічні особливості листків (щоб успішно вико­нати роботу, слід повторити всі морфологічні характеристики і пе­ремалювати малюнки з посібника) (мал. 21).

6

Мал. 20. Анатомічна будова листка: 1 — верхня епідерма; 2 — продих; 3 — ксилема; 4 — камбій; 5 — флоема; 6 — коленхіма; 7 — нижня епідерма; 8 — міжклітинник; 9 — губчаста па­ренхіма; 10 — стовбурова паренхіма; 11 — склеренхіма

 

Мал. 21. Основні морфологічні ознаки листків

ЗАВДАННЯ 7

Розглянути на живих, фіксованих та гербарних зразках надземні метаморфози пагона та листка. Метаморфози (видозміни) пагона: стеблові та листкові сукуленти в кактусів і алое, вусики у винограду і гороху, колючки у барбарису, глоду, ловильний апарат у росички, філокладії, в рускуса (мал. 22).

Мал. 22. Метаморфізовані органи пагіневого походження І — підземні; II — надземні, а — бульба (картопля); б-в — кореневище (б — пирій, в — півники); г — бульбоцибулина (шафран), д — цибулина (цибуля), е — бульба (кольрабі); є — вусик (виноград), ж — вуса (суниця); з — філокладій (рускус);

1 — столон; 2 — брунька; 3 — перидерма; 4 — кора і зовнішня флоема; 5 — камбій; 6 — ксилема; 7 — серцевина; 8 — додаткові корені; 9 — суха луска; 10 — соковита луска; 11 — брунька; 12 — денце

Метаморфози листка. Основними функціями листків є фотосин­тез, дихання, транспірація. У процесі еволюції різноманітні умови, в яких розвивалися рослини, зумовили утворення в них різноманіт­них пристосувань до життя. Виконуючи нові додаткові функції ли­стки зазнали змін (метаморфозу): Колючки. У кактусів пазушні укорочені пагони видозмінилися в пучечки колючок різної форми і забарвлення. Часто на колючки перетворюються лише кінчики жи­лок листків (будяк, осот, миколайчики). У білої акації на колючки перетворені лише парні прилистки при основі нормально розвину­того листка. Вусики. Частини листка або самі листки у повзучих рослин перетворені на орган, за допомогою якого рослини прикріплю­ються до опори (чина, горох, віка, гарбузові). Луски — невеликі ре­дуковані листки, часто не зелені або плівчасті, які служать для захи­сту більш ніжних частин рослини. Вони розміщені на кореневищах, цибулинах, бруньках. Філодії — це своєрідна видозміна листків в австралійських акацій. Функцію листка виконує черешок плоскої форми. Уловлювальні апарати — у комахоїдних рослин листки пе­ретворилися в ловильні апарати у вигляді урночок, пухирців, гле­чичків (Петрів хрест, пухирник, росянка, Венерина мухоловка). У тро­пічних рослин непентесів листок має дуже довгий черешок, основа якого видовжена в плоский філодій, середня частина — в скручений вусик, а нижня — в глекоподібний утвір, над яким звисає пластинка у вигляді яскраво забарвленої кишечки. Нектар, що виділяється на краях глечиків, приваблює комах, які не втримуються на ковзких стінках і потрапляють на дно глечика. Там вони перетравлюються в рідині, що виділяється залозками. Перетравлення комах служить для рослин додатковим джерелом живлення мінеральними речовинами і зв'язаним азотом.

Інколи листки стають більш або менш м'ясистими внаслідок відкладання в них поживних речовин (листки цибулини, качана капусти). У агав, молодила, очитків розвивається особливий тип листків, які містять багато водоносної паренхіми, що забезпечує рос­лини водою у посушливих умовах. Зовні таке листя вкрите товстим шаром кутикули.

Гетерофілія — це зміна у формі і структурі листків на різних вузлах-пагонах під впливом різних факторів навколишнього середо­вища (змінюється форма листків, жилкування їх, зменшуються роз­міри клітин епідермісу та ін.). Гетерофілія добре виражена у шовко­

виці, евкаліптів, хрінниці, жовтецю (особливо у водяних рослин — стрілолист).

 

Запитання для самоконтролю

Що таке пагін, його функції?

Яка будова бруньок? Як вони розміщуються на пагоні?

Що таке метаморфози? Які є метаморфози підземних пагонів?

З яких частин складається листок, яка їх роль?

Типи жилкування в листках рослин.

Яка анатомічна будова листка камелії?

Назва функції листка.

Як поділяють листки за загальним обрисом?

Як розрізняють листки за краєм листкової пластини?

 

Які бувають видозміни листків?

Яка причини опадання листків?

Оцените книгу: Проголосовало: 17 Рейтинг: 7

 

Комментарии:

Для данной книги нет комментариев.

Добавление комментария: